Запобігання та протидія домашньому насильству в умовах воєнного стану
Будь-які потрясіння в суспільстві, особливо такі серйозні,
як війна, коли багато громадян України втратили рідних та близьких людей,
житло, роботу,звичний стиль життя і продовжують перебувати у стані невизначеності
- сприяють збільшенню випадків домашнього насильства.
Суголосно до статті 1. Закону України «Про
запобігання та протидію домашньому насильству» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19)
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного
або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання
або між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами,
які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не
перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи
проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому
місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під час війни від домашнього насильства найбільше
страждають традиційно вразливі категорії - жінки, діти, люди похилого віку,
особи з інвалідністю, вимушені переселенці. Діти відчувають на собі подвійний
вплив війни. Якщо у родині, де відбувається домашнє насильство, є діти - не
варто тішити себе ілюзіями, що вони нічого не помічають й на них така ситуація
ніяк не вплине. Діти все бачать, все відчувають, й нездорові стосунки між
батьками можуть травмувати їх навіть більше за те, що вони побачили на війні.
Дитина - свідок (або очевидець) насильства – теж
постраждалий від домашнього насильства.
Якщо ви є свідком, або жертвою домашнього насилля то
ви можете звернутися за допомогою до практичного психолога, класного керівника,
або майстра в/н чи вихователя нашого навчального закладу.
Також до Національної поліції за номером 102 та
повідомити про факт насильства;
на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово
надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та
жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі,
насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та
психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам,
дітям; до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0
800-213-103; до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства,
торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 .
Немає коментарів